Господарський суд Чернігівської області

24 жовтня 2017, 11:33

На виконання плану роботи на 2017 рік господарським судом Чернігівської області було здійснено узагальнення судової практики розгляду справ про банкрутство відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Мета узагальнення полягає в аналізі статистичних показників, вивченні та виявленні кола проблемних питань, що виникають під час розгляду справ вищенаведеної категорії спорів.

Під час проведення даного узагальнення використовувались дані автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», відділу інформаційно-технічного забезпечення та статистики, процесуальні документи Господарського суду Чернігівської області, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України.

Вивчаючи статистичні показники даної категорії справ слід зазначити, що кількість розглянутих справ про банкрутство становить 4,5% від загальної кількості справ, розглянутих господарським судом Чернігівської області за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Розглянемо статистичні показники справ про банкрутство відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно статистичних даних за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 до господарського суду Чернігівської області надійшло 25 заяв про порушення справ про банкрутство. Серед вказаної кількості заяв за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 було порушено провадження у справі про банкрутство по 24 заявам. За звітний період порушені справи стосувалися банкрутства юридичних осіб – боржників, що ліквідувалися власниками або за заявою кредитора.

Крім того, здійснюючи статистичний аналіз поданих заяв за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року, слід зазначити, що по 1 заяві було винесено ухвалу про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч.1 ст.15 Закону про банкрутство, до заяви не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

Ухвали про відмову у прийнятті заяв про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.62 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.14 Закону про банкрутство за звітний період господарським судом Чернігівської області не виносились.

За результатами розгляду справ даної категорії господарським судом Чернігівської області за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 було винесено 32 ухвали про припинення провадження у справі.

Аналіз результатів розгляду господарським судом Чернігівської області зазначених справ за звітний період свідчить, що по всім справам винесені ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідовано юридичну особу та припинено провадження у справах.

З 32 справ, закінчених провадженням, в апеляційному порядку було оскаржено 9 ухвал про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, Серед них:

- по 2 справам (№№ 927/523/16; 927/1001/16) апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі ст. 97 ГПК України;

- по 3 справам (№№ 927/918/15; 927/755/16; 927/990/16) залишено ухвали суду, про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження, без змін;

- по 4 справам (№№ 927/1115/15; 927/984/16; 927/993/16; 927/1009/16) скасовано ухвали суду першої інстанції, а справи направлено для подальшого розгляду на стадію ліквідації.

До Вищого господарського суду України було оскаржено 1 постанову Київського апеляційного господарського суду (№927/990/16). По вказаній справі скаржнику було повернуто апеляційну скаргу на підставі ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

До Верховного Суду України вищенаведені процесуальні документи господарського суду Чернігівської області по справам вказаної категорії, не оскаржувались.

Таким чином, статистичні показники оскаржених судових процесуальних документів, а саме незначна кількість апеляційних скарг свідчать, що сторони здебільшого погоджувалися з мотивацією та висновками суду, які були викладені в процесуальних документах у справах про банкрутство.

Розглянемо більш детально справи в яких скасовані ухвали про припинення провадження у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ч. 2 ст. 46 вказаного Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, наведеними приписами передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Одним із основних питань при проведенні ліквідації підприємств є проведення інвентаризації розрахунків, в тому числі за дебіторською та кредиторською заборгованістю - неузгодженою заборгованістю. До акта інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами додається довідка, в якій наводять найменування та адреси дебіторів і кредиторів, суму заборгованості, причини її виникнення, з якого часу та на підставі яких документів.

Окремо розглянемо можливість оскарження дій (бездіяльність) ліквідатора до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Частиною 2 статті 41 Закону про банкрутство визначено коло повноважень ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації боржника. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов’язковому зберіганню;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

- веде реєстр вимог кредиторів;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 41 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частин 11, 12 статті 41 Закону про банкрутство, дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, статистичні показники оскаржених судових процесуальних документів, а саме незначна кількість апеляційних та касаційних скарг свідчать, що сторони здебільшого погоджувалися з мотивацією та висновками суду, які були викладені в процесуальних документах у справах про банкрутство.

Як підсумок здійсненого узагальнення слід зазначити, що у звітному періоді справи про банкрутство, розглядались суддями господарського суду Чернігівської області на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, встановлення відповідності юридичних фактів, що зумовлювали виникнення зазначених спорів на відповідність їх діючому законодавству.