Господарський суд Чернігівської області

22 липня 2016, 12:23

На виконання плану роботи на 2016 рік Господарським судом Чернігівської області проведено узагальнення судової практики з вирішення справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, які розглянуті у 2014-2015 рр.

Основним завданням проведення зазначеного узагальнення стало вивчення норм спеціального законодавства, які стосуються теми узагальнення, а також аналіз статистичної звітності та дослідження судової практики із приведенням конкретних прикладів справ з вказаної категорії спорів.

Мета, яка ставиться під час здійснення узагальнення судової практики вирішення справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, постала у спробі виявити однаковий підхід у застосуванні судом норм спеціального законодавства при вирішенні спорів досліджуваної категорії, а також визначення характерних проблемних питань та випадків неоднакової судової практики, пов’язаних із розглядом таких справ.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 2 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Основними законодавчими актами, що регулюють земельні правовідносини та є обов'язковими до застосування при вирішенні судами спорів відповідної категорії, є:

- Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (із внесеними змінами та доповненнями);

- Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III;

- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV;

- Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852-XII;

- Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV;

- Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV;

- Закон України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI;

- Закон України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-IV;

- Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV;

- Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV;

- Закон України "Про використання земель оборони" від 27.11.2003 № 1345-IV.

Слід звернути увагу, що при розгляді спорів, пов’язаних із земельними правовідносинами, господарський суд враховує висновки, викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 №6.

Таке різноманіття нормативних актів призводить до необхідності зазначити, що положення законів повинні застосовуватись з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше, а також того, що до правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, що діяла на момент спірних правовідносин, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім низки вищезгаданих норм законодавства, Господарський суд Чернігівської області керувався правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах, які в силу вимог ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковими для застосування місцевим господарським судом при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

Необхідно зазначити, що за 2014-2015 роки предметами позовів по таким справам здебільшого були вимоги:

- про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою;

- про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди;

- про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- про розірвання договору оренди земельної ділянки/внесення змін до договору оренди землі;

- про переведення земель і скасування державного акту;

- про зобов’язання вчинити певні дії;

- про повернення земельної ділянки.

За період з 01.01.2014 по 31.12.2015 Господарським судом Чернігівської області було розглянуто 138 справ у спорах, пов’язаних із земельними правовідносинами. Так, у 2014 році було розглянуто 61 справу, у 2015 році – 77 справ.

Слід зазначити, що кількість справ вказаної категорії спорів становить 2,62% від загальної кількості справ, розглянутих у 2014 році (всього за 2014 рік розглянуто 2329 справ), а за 2015 рік відсоток розглянутих спорів, що виникають із земельних відносин, становив 4,5% від загальної кількості справ (всього за 2015 рік розглянуто 1711 справ).

За результатами розгляду справ вищенаведеної категорії спорів за 2014-2015 роки господарським судом було прийнято 85 рішень, з них: по 60 справам позовні вимоги задоволені повністю, по 18 справам у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю та по 7 справам позовні вимоги задоволені частково.

Аналізуючи кількість справ, по яким позовні вимоги задоволені повністю або частково, можна дійти висновку, що позивачі доводили належними та допустимими доказами факт порушення відповідачами зобов’язань за договорами оренди.

Також по 36 справам припинено провадження (на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України – 9 справ, п.1 ч.1 ст.80 ГПК України – 1 справа та п.4 ч.1 ст.80 ГПК України – 26 справ) та по 17 справам позови залишені без розгляду (на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України – 1 справа, п.4 ч.1 ст.81 ГПК України – 1 справа та п.5 ч.1 ст.81 ГПК України – 15 справ).

Із 138 справ, закінчених провадженням, в апеляційному порядку були оскаржені 37 рішень Господарського суду Чернігівської області.

В касаційному порядку було оскаржено 15 рішень суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Статистичні показники оскаржених судових процесуальних документів, а саме незначна кількість апеляційних та касаційних скарг відносно загальної кількості розглянутих спорів зазначеної категорії свідчать, що сторони здебільшого погоджувалися з мотивацією та висновками суду, які були викладені в рішеннях та ухвалах.

Аналіз статистичних показників свідчить, що значну частину справ, пов’язану із земельними відносинами, складають спори щодо оренди земельних ділянок.

Однією з причин виникнення таких спорів є невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань щодо сплати орендних платежів.

В силу статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне користування і володіння земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1066-VI від 05.03.2009) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, суб’єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише у випадку укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Існують випадки, коли орендарі не використовують земельні ділянки відповідно до цільового призначення, визначеного сторонами у договорі, і заперечують щодо дострокового розірвання орендодавцями договорів оренди землі.

Як свідчать статистичні показники розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин у 2014-2015 роках, значна кількість таких справ стосувалась такого виду порушення земельного законодавства як самовільне зайняття земельної ділянки.

Слід зазначити, що у 2015 році почастішали випадки, коли позивачі зверталися до суду з позовами про визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування або ж визнання недійсними договорів оренди землі.

Як підсумок здійсненого узагальнення, слід вказати, що категорія спорів, які пов’язані із земельними правовідносинами, є досить складною та різноманітною за характером позовних вимог. Проведений узагальнений аналіз судової практики розгляду спорів вищенаведеної категорії свідчить про правильне у більшості випадків застосування Господарським судом Чернігівської області норм матеріального та процесуального права при вирішенні спорів вищевказаної категорії.