Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання плану роботи на 2017 рік Господарським судом Чернігівської області здійснено узагальнення судової практики застосування законодавства про виконавче провадження за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
Основним завданням проведення зазначеного узагальнення є вивчення норм спеціального законодавства, які стосуються теми узагальнення та дослідження судової практики із приведенням конкретних прикладів застосування законодавства про виконавче провадження.
Мета, яка ставиться під час здійснення узагальнення судової практики щодо розгляду справ у спорах, в яких застосовується законодавство про виконавче провадження, постає у спробі виявити однаковий підхід у застосуванні судом норм спеціального законодавства, а також визначення характерних проблемних випадків неоднакової судової практики, пов’язаних із розглядом таких скарг (заяв).
Під час проведення даного узагальнення використовувались дані автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», відділу інформаційно-технічного забезпечення та статистики, процесуальні документи господарського суду Чернігівської області, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України.
Конституцією України (ч.5 ст.124) закріплено те, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Розділ XIV Господарського процесуального кодексу України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у господарських справах.
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд, а правильне застосування судами процесуального законодавства, пов’язаного з виконанням судових рішень, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.
Відповідно до норм чинного законодавства, яке регламентує виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) - примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Основні положення здійснення виконавчого провадження закріплено Законом України «Про виконавче провадження». Законом передбачено вичерпний перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, встановлюються певні вимоги до оформлення виконавчих документів та передбачено певний порядок прийняття виконавчого документа до виконання, відкриття виконавчого провадження, провадження виконавчих дій спрямованих на належне та своєчасне виконання рішень судів або інших уповноважених на це законом органів. Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу та ґрунтується на засадах законності, рівності прав громадян, обов’язковості виконання судових рішень та рішень інших уповноважених органів.
Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред’явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Розглянемо більш детально статистичні показники справ у спорах, в яких застосовується законодавство про виконавче провадження.
Так, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 Господарським судом Чернігівської області було винесено 35 ухвал за результатами розгляду скарг на дії або бездіяльність органів ДВС, з яких:
- задоволено повністю – 17 заяв;
- відмовлено в задоволенні повністю або частково – 4 заяви;
- припинено провадження – 14 заяв.
Серед вказаних справ, в апеляційному порядку переглянуто 2 ухвали, за результатами розгляду яких апеляційною інстанцією винесено постанови про скасування ухвал Господарського суду Чернігівської області та прийнято нові рішення.
В касаційному порядку переглянуто 2 постанови апеляційної інстанції, за результатами перегляду яких залишено без змін ухвали суду першої інстанції
Також, в практиці Господарського суду Чернігівської області існують випадки коли банківські установи, отримавши позитивне рішення суду щодо стягнення на їх користь заборгованості з боржників, в процесі виконання рішення суду відступають свої вимоги третім особам.
Відповідно до чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, а саме, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Крім того, за період що аналізується до Господарського суду Чернігівської області було подано 3 заяви про поворот виконання рішення. За результатами розгляду вказаних заяв було задоволено вимоги.
Поворот виконання рішення суду — це повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.
Відповідно до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Проаналізуємо більш детально підстави скасувань/змін судових рішень по найчисельнішій категорії – скаргам на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, ухвали по яким оскаржувалися як в апеляційному, так і в касаційному порядках.
Слід звернути увагу, що при розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби (надалі – ДВС) господарський суд застосовував норми ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України та враховував висновки, викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями до неї).
Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює порядок оскарження дії чи бездіяльності органу державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду.
Процедура оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби встановлена також нормами Закону України “Про виконавче провадження”.
Як підсумок проведеного узагальнення слід зазначити, що за звітні роки справи у спорах, пов’язаних із застосуванням законодавства про виконавче провадження розглядались суддями Господарського суду Чернігівської області на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин скарги, встановлення відповідності юридичних фактів, що зумовлювали звернення до суду із такими скаргами (заявами) на відповідність їх діючому законодавству.
_03_03.png)
