Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання плану роботи на 2018 рік, Господарським судом Чернігівської області проведено узагальнення судової практики застосування земельного законодавства при розгляді справ у період з 01.01.2016 до 31.03.2018.
Метою даного узагальнення є аналіз застосування господарським судом Чернігівської області спеціального законодавства у практиці вирішення спорів, пов’язаних з земельними відносинами, виявлення складних і неоднозначних питань у судовій практиці при вирішенні відповідних спорів. В узагальненні проаналізовано практику розгляду господарським судом спорів, пов'язаних із земельними правовідносинами, які були розглянуті у період з 01.01.2016 до 31.01.2018.
Основним завданням проведення зазначеного узагальнення є вивчення норм спеціального законодавства, які стосуються теми узагальнення, а також аналіз статистичної звітності та дослідження судової практики із приведенням конкретних прикладів справ з вказаної категорії спорів.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 2 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб"єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, які можуть виступати у земельних відносинах не лише від імені держави, але і від свого імені.
Об"єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до статті 78 ЗК України правом власності на землю визначається право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Власність на землю набувається громадянами для облаштування житла, господарських будівель, виробництва сільськогосподарської продукції, тощо. Вона набувається юридичними особами – підприємствами та організаціями – для будівництва на ній виробничих майнових комплексів, об"єктів сфери торгівлі. Для виробництва товарної сільськогосподарської продукції та іншого.
Під поняттям володіння розуміють як усвідомленої юридично гарантованої можливості мати земельну ділянку у своєму фактичному господарському пануванні.
Право користування земельними ділянками визначається як юридично забезпечена можливість застосовувати корисні властивості в процесі її особистого чи виробничого споживання. Обсяг права користування земельною ділянкою є обмежений і обумовлюється цільовим призначенням земельної ділянки. Земельна ділянка може використовуватися лише за цільовим призначенням.
Право розпорядження- це юридично забезпечена можливість визначати подальшу долю земельної ділянки шляхом вчинення над нею юридичних актів.
Законодавством передбачені особливі правила відчуження та надання земельних ділянок в користування, щодо обмеження та обтяження права власності, зміни цільового призначення земельних ділянок. Пошкодження (псування) і тим більше знищення земельних ділянок заборонене і тягне настання юридичної відповідальності.
Основними законодавчими актами, що регулюють земельні правовідносини та є обов'язковими до застосування при вирішенні судами спорів відповідної категорії, є:
Таке різноманіття нормативних актів призводить до необхідності зазначити, що положення законів повинні застосовуватись з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше, а також того, що до правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, що діяла на момент спірних правовідносин, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Слід звернути увагу, що при розгляді спорів, пов’язаних із земельними правовідносинами, Господарський суд Чернігівської області враховував висновки, викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 №6.
Крім того, Господарський суд Чернігівської області керувався правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах, які в силу вимог ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковими для застосування місцевим господарським судом при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.
Під час проведення даного узагальнення використовувались дані автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», відділу інформаційно-технічного забезпечення та статистики, процесуальні документи Господарського суду Чернігівської області, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України ( з 15.12.2017 року процесуальні документи Верховного Суду).
Загальна характеристика та статистичний аналіз розглянутих справ
Розглянемо більш детально кількісно-якісні аспекти розгляду спорів пов’язаних застосування земельного законодавства при розгляді справ відповідної категорії.
Причинами виникнення спорів пов"язаних з земельними відносинами є невиконання чи неналежне виконання зобов’язань стороною за договорами оренди землі, недосягнення згоди та недодержання вимог земельного законодавства під час укладення договорів, недодержання вимог законодавства або перевищення своїх повноважень органом державної влади або місцевого самоврядування під час проведення процедури розпорядження земельною ділянкою, порушення режиму користування та розпорядження земельною ділянкою, а також порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання в сфері земельних відносин, в тому числі органами місцевого самоврядування.
Аналіз розглянутих Господарським судом Чернігівської області спорів, пов’язаних з земельними відносинами, надає можливість поділити ці спори за наступними групами:
- визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку;
Згідно статистичних відомостей Господарським судом Чернігівської області у період з 01.01.2016 до 31.03.2018 було розглянуто 152 спори що виникли у сфері земельних правовідносин. Так, у 2016 році було розглянуто 57 спорів; у 2017 розглянуто 86 спорів; у першому кварталі 2018 розглянуто 9 спорів.
За результатами розгляду справ вищенаведеної категорії спорів, у 2016 році господарським судом було прийнято 40 рішень, з них: по 23 справам позовні вимоги задоволені повністю, по 2 справам позовна вимоги задоволено частково, по 15 справам у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Також, по 16 справам провадження припинено на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, та 1 заява повернута позивачу без розгляду на підставі ст. 63 ГПК (в редакції яка діяла до 15.12.2017 року).
У 2017 році було прийнято 58 рішень, з них: по 26 справам позовні вимоги задоволені повністю, по 6 справам позовна вимоги задоволено частково і по 26 справам у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Також, по 20 справам провадження припинено на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, та 5 заяв повернуто позивачу без розгляду на підставі ст. 63 ГПК (в редакції яка діяла до 15.12.2017 року).
У першому кварталі 2018 року було прийнято 6 рішень, з них: по 3 справам позовні вимоги задоволені повністю, по 3 справам у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Аналізуючи кількість справ, по яким позовні вимоги задоволені повністю або частково, можна дійти висновку, що факт порушення відповідачами зобов’язань за договорами оренди, позивачі доводили належними та допустимими доказами.
Із 152 справ, закінчених провадженням, Київським апеляційним господарським судом було переглянуто 54 рішення суду першої інстанції. За результатами їх перегляду по 40 справам судові рішення суду першої інстанції залишені апеляційним судом без змін, по 14 справам рішення суду першої інстанції скасовані повність або частково та прийняті нові рішення.
Вищим господарським судом України судові рішення були переглянуті у 13 справах після їх перегляду в апеляційному порядку. За результатами перегляду у касаційному порядку у 9 справі рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, у 3 справах скасовано рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції та передано справу на новий розгляд до місцевого суду, по 1 справі касаційна скарга повернута скаржнику без розгляду.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду переглянуто 2 справи за результатами перегляду яких скасовано рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції та передано справу на новий розгляд до місцевого суду.
_03_03.png)
